Особливості покутської кераміки

Особливості покутської кераміки

Покутська кераміка – типова теракота. Щоправда, естетично оброблена. Тобто, натуральний гончарний посуд із пористою структурою, не покритий поливою. Завдяки такому «недоліку» посуд дихає. Тому його ще називають живим. Ця особливість має як свої переваги, так і незручності.

Переваги.

Натуральний посуд – безпрограшний варіант навіть для недосвідченої господині. Через відкриті пори горщик під час готування втягує надлишкову вологу. Зате потім поступово повертає її у страву. Тому їжа не пригорає. Це дозволяє обходитися без зайвих жирів. Разом з тим, глина відмінно накопичує тепло і не спішить віддавати. Таким чином, продукти не печуться і не варяться, а тушкуються. Наслідок – страви, незбагненно смачні.
Ще одна перевага живої кераміки – терморегуляція. Підтримує заданий температурний режим не согірше термоса. Так, прохолодний напій збереже приємну свіжість навіть на сонці. Зате чай чи кава будуть гарячими до чотирьох годин. А знята з вогню турка ще якийсь час залишатиметься термоактивною.
Крім того, глиняний посуд відмінно зберігає продукти. Сіль та цукор не мокріють. Молоко протягом кількох діб не кисне. Варення та соління не пліснявіють навіть без кришки. Природна мікрофлора продуктів здорова і при бродінні виділяє приємний солодкуватий запах. А для хліба й іншої випічки глина просто ідеальний матеріал. Ні дерево, ні полотно, не кажучи вже про метал, скло чи синтетику, не зберігають їх краще, ніж жива кераміка. В теракотовій хлібничці навіть свіжоспечений боханець не мокріє. Тим паче не пліснявіє від надмірної вологи. Разом з тим і не черствіє тижнями від зайвої сухості.

Тепер кілька слів про екологічні характеристики.

Нині дуже гостро стоїть питання здорової їжі. Ця тема входить в трійку найактуальніших, поряд з проблемами природно-екологічних катастроф та СНІДу. Однак, досліджуючи параметри гармонійного харчування, нерідко випускають з уваги ще один аспект – посуд. А дарма. Це теж важлива складова. Якщо діти отруюються китайськими іграшками, лише граючись ними, то чого слід чекати, харчуючись із подібної синтетики? Тому питання екологічно чистого посуду дуже на часі. Саме до такого прийнято зараховувати живу кераміку. І небезпідставно. Адже виготовляється без жодних хімічних добавок. Тобто з природного матеріалу, що несе потужну оздоровчу енергетику Землі. Вважають, ніби глина має особливе біополе. Загальновідомо: в ній містяться всі необхідні мінеральні солі та мікроелементи. Тож в медицині існує цілий напрямок глинолікування – болюсотерапія (грец. Bolos – глина + terapeia – лікування). Основою його є абсорбція – поглинаюча властивість глини, що має лікувальний ефект. Недарма народні цілителі та знахарі запарюють оздоровчі трунки у глиняних горщиках. Однак, мова лише про теракоту. Бо якщо стінки залиті поливою, взаємообмін між посудиною і цілющим зіллям унеможливлюється.
Ще один важливий аспект.
Гончарний посуд від вінця до денця — творіння майстра. Він унікальний. В теперішньому техногенному світі, де все штампується бездушними машинами, рукотворні вироби у особливій пошані. І це не данина моді. Скоріше, прагматичне сприйняття реальності. Адже те, що довколишній світ складається не лише з видимої матерії, але і з тонкої невидимої, визнано наукою. Екстрасенсорика нині таке ж звичне явище, як космонавтика. А ефективність нетрадиційного лікування для багатьох вища, ніж офіційної медицини. І число переконаних зростає. В чому причина? У впевненості, що людина інтенсивно контактує із зовнішнім світом на тонкому рівні. Вбирає і віддає життєдайну силу. В цьому суть феномену народних цілителів, основа навчання екстрасенсів. В цьому ж і підгрунтя популярності всіляких рукомислів. В тому числі гончарства.
Не треба великого розуму, аби усвідомити — формуючи виріб, майстер природньо вкладає в нього енергетику почуттів, помислів. Наголошу — світлу енергетику. Бо, хто хоч раз мав справу з гончарним кругом, не міг не відчути дивовижного умиротворення. Навіть роздратований, швидко заспокоюєшся, ледь зануривши руки в глину. Неможливо витягувати бокатого глечика, чи ліпити ручку до миловидного горнятка із чорними думками. Вони світліють мимоволі. Ця унікальна властивість творчої праці ефективно використовується в арттерапії та лікувальній педагогіці. Особливо, робота з глиною, що позитивно впливає на психіку, гармонізуючи особистість. Недарма народ підмітив: гончар — добра людина, бо у поганої горшки тріскають.

Недоліки.

Натуральне кухонне начиння потребує особливого догляду. Без поливи пори глиняного виробу відкриті. Це значить, при користуванні мікроелементи їжі  проникають у стінки  і горщик набуває стійкого запаху страви та пліснявіє. Щоб запобігти, посуд потрібно не лише мити, але й час від часу просушувати. Ця побутова необхідність з роками навіть стала своєрідним романтичним символом України: глечики на плетеному тині.
Крім того, теракота, як і будь-який гончарний виріб, погано переносить різкі перепади температури. Тому не рекомендується, наприклад, холодний горщик ставити у гарячу духовку. Може тріснути. З цієї ж причини слід уникати відкритого вогню.
Ще одним недоліком живої кераміки вважається її здатність втягувати рідину. Якщо в неполиваний глечик налити воду і залишити до ранку — він вкриється росою. Це створює відповідні незручності. Такий посуд непридатний для тривалого зберігання вологих наповнювачів (наприклад, як підвазонник), бо швидко пліснявіє. Щоб уникнути побічних проблем, вироби традиційно заливають поливою. Проблеми дійсно зникають. Але разом з ними і достоїнства живої кераміки. Крім того, свинцева полива, яку переважно використовують гончарі, породжує запитання стосовно екологічних стандартів. Власне тому, в ГМ “Покутська кераміка” відшукали та відродили старовинну рецептуру замінника полив — гаряче вощення. Щоправда, технологія доволі трудомістка і затратна (воскований виріб здорожчується на 10-15 гривень), зате відпадають сумніви щодо екологічної чистоти компонентів. А ще виникає відчуття причетності до далекої минувшини, коли вміли обходитися без хімії та машин.