Святвечір

Святвечір

Набір керамічного посуду для Святвечора. Виробник – Покутська кераміка.

Святвечір, або, Багата Кутя – одне з найбільш містичних подій напередодні Різдва. Всі його обряди і ритуали говорять про його давній сакральний зміст.
Подивимося, що ж пишуть сучасні дослідники, етнографи і графомани? – про це услужливо мені повідомляє Google.

В Україні дотепер збереглися віковічні традиції, одна з яких – дванадцять пісних Святвечірніх страв. Зазвичай це пшенична кутя, узвар, борщ, варений горох, смажена капуста, риба, вареники, картопля, гриби,  голубці, пампушки. Є деякі регіональні відмінності, але в цілому дотримуються приблизно такого меню.

Вікіпедія, наприклад, вважає, що найголовнішими обрядовими стравами на святий вечір є кутя та узвар. Решта страв можуть досить сильно варіювати, в залежності від регіону та статку родини. Найголовнішою вимогою є те, що страви повинні бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту.
Страви що готуються на Святвечір:
Кутя, узвар, січеники з гороху, риба смажена або заливна риба, пісний борщ (з грибами та чорносливом),  тушкована капуста з грибами, голубці з рисом та тушкованою морквою і пастернаком або голубці під грибним соусом, з пшоном; пшоняна каша з грибною приправою на олії; салат із буряка и чищеного оселедця; салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі; квасолеві млинці; гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії; пампушки; калачі; фаршировані бурячки; городина (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені); гриби; шулики з медом; різдвяні зірочки; пісні вареники з картоплею, квасолею чи капустою; пісні деруни (Закарпаття); галамбець (Закарпаття); креплики до пісного борщу (Івано-Франківщина) [3].

Непоганий вибір для затятого гурмана, але прямуємо далі.

На столі обов'язково має бути кутя – це основна обрядова їжа. Її готують з пшеничних або ячмінних зерен. До звареного зерна додають солоду. Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна. Горщик прикривають хлібом та дрібком солі.
Оскільки вважається, на час народин Сонця, тобто на Різдво, духи Пращурів з настанням сутінків оселяються в помешканнях, то на їхню честь і ставлять на почесне місце (покуті) Дідуха, біля якого обов'язково мають бути кутя та узвар, які є поминальними стравами
На особливу увагу заслуговує обряд внесенняд куті, яку зазвичай несе господиня:
 – Кутю на покутю, узвар – на базар, а пироги – на торги.
 Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна. Горщик прикривають хлібом та дрібком солі. [1].
Святовечірній хліб, який ще називають Карачуном, має значення символу культурних первісних здобутків і особи Прадіда. [2].

Шукаємо ще.

У християнській традиції страви символізують дванадцять апостолів. [3].

Розширене трактування знаходимо у Митр. прот. д-р Михайла Димида [4]:
1. Кутя – варена пшениця з медом і маком є актом жертви Богові, бо пшениця з медом – це сакральна частина Святої вечері. Мак – символ мучеництва, невинно пролитої крові. Мед – символ чистоти, Божого слова.
 2. Горох – символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду.
3. Капусняк – капуста виступає як символ простоти й водночас міцності, єдності навколо однієї твердої основи.
4. Борщ – символ торжества добра. Оскільки господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які почерпнув із родинного дому або доброго християнського суспільства. Різдв'яний борщ заквашується попередньо приготовленим квасом з буряка, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.
5. Голубці – сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб - символ Божої любови, символ Святого Духа, символ краси і сили, отриманої від Сотворителя.
6. Риба – у ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС – ім'я Ісуса читається як "риба". Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть "ловцями людей". Віруючі, учні Христа, як і Він самий, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у "воді вчення". Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.
7. Вареники – символізують достаток. Місце людини Господь призначив в Царстві Божому, де вона відчуває себе добре "як вареник у маслі".
8. Млинці – своєрідний символ сонця. Новим Сонцем для християн став Ісус Христос.
9. Каша – символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса. Каша є символом загального союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через втілення Сина Божого.
10. Пиріжки (коржі) – символ, здоров'я і щастя, які людина зможе отримати в постійному спілкуванні з новонародженим Ісусом.
11. Узвар (узвар, вода) – представляє життя, яка надає кожній людині. Свята вода є символом очищення тіла і душі.
12. Пампушки – святі на небі, які повірили в Ісуса і отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, зокрема християнин, покликаний до того солодкого, повноцінного, вічного життя. Слово «свято» походить від «святого», і звідси пампух – символ свята, радості, які Богом даровані людям.

Що ж, припущень багато, ритуали трактуються по-різному. Попробую викласти ще одну думку.
Впевнена, що про те, що буде написано далі, мало хто знає чи чув. Принаймні, у всесвітній павутині такої інформації я не знаходила. Впевнена, що багато хто побачить в цьому вигадки, додумки або дурниці. Але ж ми й не претендуємо на істину в останній інстанції.
Отже, почнемо.
Наведена нижче точка зору базується на духовно-наукових дослідженнях. Антропософія – шлях пізнання, покликаний духовне в людині привести до духовного у Всесвіті.
Свято Різдва – знаходимо у Штайнера [5,6] – це свято відчуття гармонії з усім Космосом. Ідея Різдва полягає у походженні людини в далекому минулому від сил добра, істини і правди. Ще до введення свята Різдва Христова святкували дещо інше, відносно чого мали таку саму ідею, яку надалі мали у Свято Народження Ісуса.
У людській душі завжди оживало щось значне з наближенням Свята Різдва. Те, про що можна сказати так: якщо людина правильно дивиться на світ, то вона завжди може оживити у собі віру в людство, незважаючи на всю дисгармонію і розлади життя.

В цьому Святі полягає ідея походження і розвитку людини.

Для того, що були зрозумілі  доводи з приводу тлумачення Святвечірніх символів (а саме 12 страв на столі) стисло опишу деякі важливі моменти.

Розглянемо, з чого складається людина.
1.    Фізичне (мінеральне) тіло. Фізичне тіло має також і камінь, але людина чимось відрізняється від каменя. То ж йдемо далі.
2.    Ефірне (життєве) тіло. Людина росте, харчується, розмножується. Рослина також. Але людина відрізняється від рослини.
3.    Астральне (почуттєве) тіло. Людина володіє властивістю відчувати запахи і смаки, біль і радість. У рослини цих здібностей вже нема, але вони є у тварин. Проте, і від тварин людина також чимось відрізняється.
4.     Людське «Я» – це пробуджена воля, свідомість. Тварина не може сказати собі «Я». За допомогою свого «Я» людина може опрацьовувати астральне та ефірне тіла.
5.     Культивуючи своє «Я» людина працює над астральним тілом і облагороджує пристрасті через утримання, мораль, тощо. Чим вище людина інтелектуально розвинена, ти більше його «Я» працювало над астральним тілом. Те, що людина створила сама в астральному тілі, п’яте тіло – називається Манас, або самодух.
6.    Так само людина може опрацьовувати і своє ефірне тіло. Розвинене за допомогою «Я» ефірне тіло називається Буддхі, або життєдух.
7.    Найвищим даром, який може отримати людина на землі, є спроможність працювати над своїм фізичним тілом. Це означає – управляти диханням, роботою органів, відстежувати нервові процеси організма і керувати процесом мислення. Це сьома складова людини називається Атма.

Повернемося тепер до 12 Святовечірніх страв, основною з яких вважається кутя, і  символізує вона ніщо інакше, як … людину. Складатися це блюдо має з 7 компонентів. Розглянемо їх уважно, прив’язуючи до інформації, наведеної вище про те, з чого складається людина.

1.    Макітра. Це глина, з якої створена людина. Тобто, це те, чим є наше фізичне тіло.
2.    Вода, без якої неможливе життя людини, яка символізує ефірне тіло.
3.    Мед дає смак нашій куті і символізує тим самим смак до життя, наше астральне тіло.
4.    Горіх, навіть по формі нагадуючий мозок людини, означає мислення, свідомість, тобто людське «Я».
5.    Розтертий мак пробуджує парапсихологічні здібності і є символом самодуху людини.
6.    Виноград, символ очищенного ефірного тіла, несе в собі знак життєдуху.
7.    Те, що получиться з макітри після того, як людина пройде весь свій цикл розвитку на цій планеті, очистивши своє фізичне тіло – пшениця, ячмінь – які символізують Атму

Кутя відповідає знаку Козерогу. Під цим знаком народився Христос. Але задовго до його народження, це Свято було нагадуванням про те, коли в епоху стародавньої Лемурії з божественних висот безсмертна душа зійшла на Землю і з’єдналася з людськими тілами. До цього душа несвідомо працювала впотьмах, а спалах свідомості символічно позначається як перемога Сонця.
На Різдво в людині повинне народжуватися мислення, нова ідея. Із Свята спогадів Різдво має стати святом сучасності, тим, що людина безпосередньо в теперішньому переживає, як народження [9].

Дванадцять священних сил Всесвіту символічно представлені у дванадцяти знаках зодіаку.
1. Козеріг – кутя;
2. Водолій – борщ;
3. Риби – риба (єдине блюдо на столі, яке відповідає тваринному царству);
4. Овен – вино або медовуха;
5. Телець – голубці з пшоном;
6. Близнюки – креплики з цибулькою;
7. Рак – узвар з садових фруктів: грушок та яблук; Узвар ствлять на покуті (куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави, та місце біля нього. Найсвятіше і найпочесніше місце у хаті [3]). Рак символізує Місяць, а Місяць – це попередня інкарнація Землі.
8. Лев – пампушки з часником;
9. Діва – гриби;
10. Терези – трикутні пироги з капустою;
11. Скорпіон – сіль (єдине, що за Святвечірнім столом відповідає мінеральному царству);
12. Стрілець – горох.

Далі описані рецепти Святвечірніх страв. Хочу зауважити, що коли традиції зароджувалися, ніякої картоплі, томатів, спецій в Україні не було, тому надані рецепти дуже прості і аутентичні.

КУТЯ
 Зерно пшениці (пшоно, ячмінь) промити холодною водою, поставити варити, поки не стане м'яким. Мак промити, злити воду і висипати мак до макітри. Перетирати його до появи молочкуватої суміші, додати мід. Зварене зерно пшениці помістити в макітру з перетертим маком, перемішати, додати горіхів, родзинки.

БОРЩ
Заквасити буряк: нарізати соломкою, залити холодною водою і витримати з тиждень у дерев’яній діжці, додавши зрізану шкірку з чорного хліба. Борщ варити саме на цій заквасці. Зварити свіжий буряк, почистити, порізати соломкою, залити розсолом, посолити, додати олії (з коноплі або льону).

РИБНА ЮШКА
2 кг риби, 2 цибулини, 2 середніх моркви, сіль
Рибу підготувати, видаливши шкірку і кістки, нарізавши на шматки.
Голову, плавники, хвіст, кістки варити 2 години під закритою кришкою, додати  моркву,  цибулю, посолити. Відвар процідити, покласти в нього шматки риби. Варити рибу до готовності (20-25 хвилин).
Готову рибу вийняти і остудити. Скласти рибу в посуд, залити відваром і охолодити.

ВИНО
Християнство на протязі 2000 років не повинно було вчити про інкарнацію. Це мало виховательні підстави. В стародавніх Містеріях вживали тільки воду, в християнських – вино, оскільки духовенство мало через вживання вина втратити знання про реінкарнацію. Ті, хто вживають вино, не можуть прийти до істинного пізнання Манаса, Буддхи, Атми, а також зрозуміти реінкарнацію.

ГОЛУБЦІ З ПШОНОМ
Свіжу капусту обварюють у киплячій воді цілою головкою без качана і відокремлюють листки, зрізують жилки. Пшоно промивають, заливають водою, доводять до кипіння і відкидають на сито. Потім заправляють його злегка підсмаженими січеними цибулею і морквою, солять. Заправлене пшоно кладуть на підготовлені листки капусти, згортають у голубці і укладають у глиняний горщик, заливають підсоленою водою і тушкують в духовці до готовності.
На 1 кг свіжої капусти — 1 склянку пшона, 2 моркви, 1 цибулину, 1 ст. ложку пшеничного борошна. Можна брати виноградне або бурякове листя.

КРЕПЛИКИ
Мука пшенична - 2 стакани, вода – 0,5 стакану, олія, оселедець - 200 г, цибуля ріпчаста - 1 шт.
Цибулю порізати, потушити в олії до золотистого кольору
Оселедець очистити від кісток, порізати дрібненько, змішати з підсмаженою цибулею.
Замісити тісто, тонко його розкотати, вирізати невелчкі кружечки, додавати начинку в середину, защипляти як пельмені.
Варити в підсоленій воді, відварені пироги полити олією.

УЗВАР
Один із найпоширеніших традиційних напоїв.
Заготовлені садові фрукти, восени висушені на сонці – сливки, груші, яблука –
 заливають окропом і парять у печі, настоюють, відціджують і охолоджують.
На Різдво узвар ставили у красивому глечику на покуті разом з кутею, а поруч у миску накладали вийняті з відвару груші, сливи, яблука хвостиками догори, щоб їх було зручно брати.

ПАМПУШКИ
400 г пшеничного борошна  — 1 ст. ложку цукру, 12 г дріжджів, 10 г олії,  3/4  склянки води.
У теплій воді розчиняють дріжджі, цукор, сіль і з 1/4 підготовленого борошна замішують тісто, якому дають підійти. Потім додають решту борошна, олію, добре вимішують і знову дають підійти.
 З тіста роблять пампушки вагою по 25 г, дають підійти і випікають в духовці.
Для підливи — 30 г часнику, 1 ст. ложку олії, 0,5 склянки квасу. В розтертий часник з сіллю додають олію, квас і добре розмішують.

 
ГРИБНА ЮШКА
Гриби лісові сушені, 2 цибулі, 1 морква, 1,5 л води.
Гриби замочити на 2-3 години у холодній воді. Потім цю воду процідити, знову залити гриби і варити 1,5-2 години на маленькому вогні. За 20 хвилин до кінця варіння закладаємо попередньо підпечені овочі, солимо.

ПИРОГИ З КАПУСТОЮ
Мука пшенична - 3 стакани, вода - 1 стакан, олія, сіль, капуста білокочанна - 300 г, цибуля ріпчаста - 1 шт.
Капусту порізати, обсмажити в олії, змішати з підсмаженою цибулею, посолити.
Замісити тісто, тонко його розкотати, вирізати квадратики, начиняти і защипляти краї по діагоналі.
Варити в підсоленій воді, відварені пироги полити олією.

ГОРОХ
Засипати у глиняний горщик горох до половини, залити теплою підсоленою водою так, щоб вода була на 2-3см вище гороху, закрити кришкою, поставити в духовку на 3 години. Подавати з зажаркою – цибуля та олія.

_____________________________

Список джерел
1.    Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - Київ: Оберіг, 1993. - 590 с.
2.    Ксенофонт Сосенко. Культурно-історична постать Староукраїнськиx Свят Різдва і Щедрого Вечора. Львів, 1928. СІНТО, Київ 1994. 343с.
3.    Вікіпедія.
4.    Митр. прот. д-р Михайло Димид. Символіка Свят-вечірньої проскомидії. http://pokrovact.com/docs/sviat-vechir.html
5.    Рудольф Штайнер. Рождество как праздник инспирации.
6.    Рудольф Штайнер. Знаки и символы Рождества.
7.    Рудольф Штайнер. Праздники года.
8.    Рудольф Штайнер. У врат теософии.
9.    Рудольф Штайнер. Энциклопедия духовной науки. Т.1.